премудрість — іменник жіночого роду книжн … Орфографічний словник української мови
премудрість — [преиму/др іс т ] рос т і, ор. р іс т у … Орфоепічний словник української мови
вишній — я, є, заст. 1) Який знаходиться, міститься на великій відстані від землі. 2) церк. Який виходить із неба, від Бога. Вишня премудрість. 3) у знач. ім., церк. Ви/шній, нього, ч. Божество, Бог … Український тлумачний словник
Всему счет, мера и граница — Всему счетъ, мѣра и граница. Ср. Все отвергалъ: законы, совѣсть, вѣру... «Послушай: ври, да знай же мѣру!» Грибоѣдовъ. Горе отъ ума. 4, 4. Чацкій Репетилову. Ср. Слишкомъ много всегда неумѣстно: Даже неладно и слишкомъ честно! Ср. Allzuviel ist… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
веселити — ВЕСЕЛ|ИТИ (43), Ю, ИТЬ гл. Веселить, доставлять радость: Питиѥ мѣрьное сыть напълнѩѥть и веселить. Изб 1076, 237; оувѣсть же ˫ако молитсѩ. ѥгда премѣнитсѩ мѩтежа. и зрить ˫ако веселить оумъ ѡ г(с)ѣ просвѣтивъсѩ. (εὐφραίνεται) ПНЧ 1296, 111; жена… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)